Євгенія Кононенко

Письменниця, перекладачка та есеїстка. Авторка ряда прозових книжок, зокрема, збірок оповідань  «Три світи» (2002), «Новели для нецілованих дівчат» (2005), «Книгарня Шок» (2009), «Празька химера» (2019),романів  “Імітація” (2001), “Ностальгія” (2005, 2006, 2008), «Жертва забутого майстра» 2007), «Російський сюжет» (2012), «Останнє бажання»(2015), книжок есеїв «Героїні та герої» (2009), «Поза часом» (2017), «Слово свого роду» (2019) та ін..

Перекладає поезію й прозу з французької, англійської чеської мов. Неодноразово брала участь у міжнародних зібраннях для письменників і для перекладачів. Лауреатка національних премій як за переклади, так і за оригінальні твори. В 2019 році книга есеїв «Слово свого роду» номінувалася на Національну премію ім Т. Шевченка.

Твори Євгенії Кононенко перекладалися англійською, німецькою, польською, хорватською, французькою, чеською, сербською мовами і включалися до антологій української літератури. Антологія української літератури FROM THREE WORLDS, видана в США в 1996 році отримала назву за назвою оповідання Є. Кононенко «Три світи». Переклади творів Євгенії Кононенко виходили за межами України і окремими книгами: «Без мужика» (Москва, 2009), «A Russian Story» (London, 2013), «Katovo poslední přání» (Praha, 2020).

Учасниця літературної резиденції в Бучачі у 2019 році.

Есеї, написані у межах перебування на резиденції: