Василь Махно

Поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998), «Плавник риби» (2002), «38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше» (2004), «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші 1991-2006» (2007), «Зимові листи» (2011) «я хочу бути джазом і рок-н-ролом» (2013), «Ровер» (2015) «Єрусалимські вірші» (2016), «Паперовий міст» (2017), «Поет, океан і риба: вибрані вірші 1993-2018» (2019). Опублікував книгу оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» (2015), роман «Вічний календар» (2019) та чотири збірки есеїстики “Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн” (2006), «Котилася торба» (2011), «Околиці та пограниччя» (2019) та «Уздовж океану на ровері» (2020).

Твори Махна перекладено багатьма мовами, окремими виданнями виходили у Ізраїлі, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії та США. Учасник багатьох Міжнародних письменницьких фестивалів, зустрічей та симпозіумів. Лауреат літературних відзнак: півфіналіст польської нагороди Angelus (2017), фіналіст премії ім. Юрія Шевельова (2015, 2019), фіналіст премії «Книга року BBC» (2019, 2020), фіналіст Премії міста літератури ЮНЕСКО (2020) та лауреат Фонду Петра і Лесі Ковалевих (2009), Міжнародної сербської премії «Повеље Мораве» (2013), «Книга року BBC» (2015) та Міжнародної українсько-єврейської премії «Зустріч» (2020). З 2000 року мешкає у Нью-Йорку.

Учасник літературної резиденції в Бучачі у 2019 році.

Есеї, написані у межах перебування на резиденції: